Зустріч з Андрієм Криштальським

        Щоб воскресити історичну пам'ять, щоб увічнити героїв села Княже у слові, відбулася зустріч із письменником із Луцька –  Андрієм Криштальським, автором дилогії "Чорноморець, матінко!" та "Заступниця". На урочисту академію прийшли і представники старшого покоління, і наші юні патріоти, чиє дитинство, на жаль, теж помережане війною. 

 Андрій Криштальський розповів про те, як з'явився задум написати роман про Чорноморця. Оскільки сам виростав у патріотичній родині, то не міг не зацікавитись історією свого краю, спілкувався з багатьма очевидцями – і всі розмови зводились до одного –  до Чорноморця, героя, який ніс у собі і любов, і смерть. А смерть таки ходила за ним слідом.
Розповідали, що одного разу "стребки" вийшли на його слід, оточили хату, де перебували повстанці разом із Чорноморцем, зайшли всередину, зачинили двері, але Чорноморця так і не знайшли –  був і раптом не стало. Автор мав свідчення реальних людей, які знали Чорноморця, а це йому допомогло  якнайкраще наблизити  свого героя до його прототипу –  Олексія Мельника. Хоч у романі читач не знайде жодного пафосного рядка про любов до України, герої були патріотами настільки, що не думали про патріотизм. Кульмінація роману –  показова страта волинських повстанців на майдані у Луцьку, куди зігнали чи не ціле місто: і старих, і малих. Ось ведуть на страту молоду підпільницю Надю, босу, простоволосу, по засніженому майдані. Юрба ледве стримує сльози, а дівчина починає співати:

Чорноморець, матінко, чорноморець

Вивів мене, босую, на морозець.

Вивів мене босую, та й питає:

–  Чи є мороз, дівчино, чи немає?

Лунає постріл... А всюдисущий Чорноморець вихоплює Надю з лабет смерті, сідає в машину, яка доправила в'язнів на страту, і зникає, щоб вижити і продовжити боротьбу. Так сотник УПА з Княжого стає героєм роману, а сучасні події –  Майдан та війна на Сході України спонукали написати продовження.

Роман "Заступниця" переносить читача то до древнього Львова, то повертає назад у Княже, на рідну Волинь. Тут, в одній з кам’яниць, на квартирі професора Миколи Яцишина живе Надя. Звісно, її сюди привозить Чорноморець. Іноді приходить і сам, але не до Наді (хіба просто перекинутись поглядом чи кількома словами з дівчиною), а до старого професора, щоб обговорити цінність старовинної ікони Холмської Божої Матері. А, як відомо, слідом за Чорноморцем поспішають арешти, репресії, переслідування і смерть. Репресують професора Валер’яна Варченка, знавця старовини, арештовують старого Яцишина, гине його син Роман, а Надя знову потрапляє у руки енкаведистів. Переповнена камера, важкохвора подруга Сонька, яка дивом вціліла після страшної пожежі –  і потяг, який мчить у засніжені ділі Сибіру. Здається, кінець усім надіям... Але знову ж ті самі очі, палкий погляд, щоправда з-під фуражки з червоною зіркою. Чорноморець, як завжди тут, де найбільше його потребують...

      Тема національно-визвольного руху у творчості Андрія Криштальського проходить у двох жанрах –  художньому та науковому. Історико-краєзнавче дослідження "ОУН і УПА на Горохівщині" теж не оминуло трагічних подій нашого села. У ньому йдеться про зародження осередку ОУН у селі Княже наприкінці 30-х років, розстріли жителів села німцями на Квасівській долині у квітні 1943 року, про бої УПА   в околицях села з совєтськими окупантами у 1945– 1949 роках. У книзі наведено чимало цікавих фактів та документів про Олексія Мельника (Чорноморця), подано список вояків УПА та членів ОУН, серед них 42 прізвища жителів Княжого та Фусова.

      Андрій Андрійович радо відповів на запитання присутніх, які торкалися історії  села Княже, навколишніх сіл, героїв роману та планів на майбутнє.

Свято прикрасили голоси наших княжівських соловейків – Катерини Швець, Ганни Романчук  та Катерини Злотко. Вони відкрили зустріч піснею, що дала друге ім'я Олексію Мельнику та назву роману –  "Чорноморець, матінко!". А повстанські пісні у їхньому виконанні відтворили дух того часу.

     Свою лепту доклали і старшокласники: Діана Сірко  та Мар'яна Плетінка, Лариса Новосад, Ярослав Мельник, Ірина Бойко та Юліан Плетінка –  вони вели свято. Святковий калач із пшениці, що дозріла на княжівських ланах, гостю вручили Уляна Бобко та Володимир Бицький.

  Настоятель церкви святого Миколая Олександр Фещук подякував п. Андрію за невтомну працю, побажав натхнення і "многих літ життя".  Зал піднявся і пролунало "Многоліття".

     Зустріч закінчилася, але люди не поспішали розходитись, спілкувались з автором, брали автографи, оглядали книжки... Кожен ніс додому частинку нашої історії –  книжку Андрія Криштальського, щоб передати дітям, щоб ніколи не переривався зв'язок поколінь...

     Читаймо, бо тільки спогадами і молитвою  ми можемо віддячити нашим героям за право жити на своїй землі!