четвер, 14 травня 2015 р.

Любов Рибак "Єднаймось, люди"


Єднаймось, люди


О, зглянься, Боже наш єдиний,
Чому гнуть злидні тяжко нас?
Невже такої України 
Хотів і вистраждав Тарас?





Ми допомоги в світу просим,
 Хоч і на золоті живем,
Своє добро самі ж розносим,
 І вниз по течії пливем.


Давно воскресла Україна, 
А що надалі її жде?
Так підгинаються коліна,
Ось-ось зігнеться і впаде.


Єднаймось, люди, щиро нині,
Бо знов брязкочуть ланцюги.
Не даймо впасти Україні,
Її ж розтопчуть вороги.


І будем скаржитись на долю,
Що проморгали слушний час,
Бездумно втратим свою волю
І прокленуть онуки нас.

Немає коментарів:

Дописати коментар