Літературне краєзнавство

Галина Петрівна Хорташко, вчитель зі села Войславичі. Поет жив в ній ще з юних літ, бо в 21 рік вже друкувалася в районній галеті, в журналі "Українська мова і література в школі". Читаючи твори Галини Петрівни, помічаєш її глибокі міркування, висновки та душевність. Бо вірші Галини Петрівни розказують усе. І у них не може бути фальші, бо у кожному рядку є вражаюче відвертя, і кожна буква несе інформацію про "добро і зло, і сміх, і сльози". У своїх творах поетеса вчить любити рідну мову, рідну землю, спонукає до чистих помислів, високої моралі.

Молитва за Україну

Молюся за тебе, Україно,

Вночі і вдень молюсь.

Щоб знов не впасти на коліна.

О Боже! Як за це боюсь.

Так легко втратити нам волю,

А тяжко як її взяти.

Пошли нам, Боже, сили й долі,

Терпіння нам пошли.

Дай вміння недругів долати

І навчити своїх синів, 

Щоб в світі рідна лиш одна ти,

Щоб це забуть ніхто не смів.

Що споконвіку, ох, немало,

Лили за тебе предки кров.

А скільки їх за волю впало,

Але вставали інші знов.

Із покоління в покоління

Вставали рицарі звитяг,

Щоб у недолі і терпіння

Підняти синьо-жовтий стяг.

О Боже милий! Гріхи прости.

Волю навчи цінувати.

Дай змогу нам рости й рости,

Щоб розцвіла Вкраїна-мати.

Кожен день молю Бога в надії:

Долю дай Україні моїй

Споконвічні хай здійсняться мрії,

Щастя хай, усміхнеться вже їй